ТВПУ №4 ім. М. Паращука
Сьогодні, 16 листопада, виповнюється 142 роки з часу народження великого сина
українського народу, скульптора світової слави, архітектора, громадського діяча,
уродженця села Варваринці Теребовлянського району Михайла Івановича Паращука,
ім’я якого вже 17 років з гордістю носить наше училище.
Михайло Паращук народився 16 листопада 1878 р. в с. Варваринці
Теребовлянського району. Початкову мистецьку освіту здобув у С. Вуйцика, з яким
працював у сусідньому Струсові (оздоблював костьол) і в Новому Санчі на Лемківщині.
Згодом студіював у Краківській школі Красних Мистецтв і Віденській Академії
Мистецтв у проф. Венцеля. У 1907 – 1909 рр. вчився в академії Жульєна в Парижі.
Деякий час працював у майстерні славетного О. Родена. З 1898 р. проживав у Львові,
потім у Варшаві (1902 – 1905), у Москві (1910 – 1911) і Києві (1911 – 1913).
Працював у галузі портрета, декоративної та монументальної скульптури.
Виконав близько 30 портретів – В. Стефаника, С. Людкевича (обидва – 1906), Т.
Шевченка (1912), І. Франка, М. Лисенка (обидва – 1913), О. Олеся, М. Яцківа. Михайло
Паращук є автором відомого пам’ятника А. Міцкевичу у Львові (1905 – 1906, бронза,
граніт) у співробітництві з А. Попелем.
Брав участь в оформленні Оперного театру, Університетської бібліотеки і
Промислового музею у Львові. У Болгарії створив близько 40 бюстів і барельєфів – Д.
Благоєва, X. Ботева (обидва – 1922), П. Яворова, Ц. Бакалова-Церковського, М.
Драгоманова, С. Караджі, А. Константинова, С. Шлінгірова, М. Арнаудова, Й.
Пекорева, Г. Дедчева, Р. Дедева. Автор пам’ятника М. Драгоманову в Софії (1933,
бронза, граніт). Йому належить художнє оформлення таких будинків у Софії: Народний
банк, Судова палата, Міністерство оборони, Військова Академія, Бібліотека Св. Кирила
і Мефодія, ректорат університету ім. К. Охридського, Академія наук, Оперний театр,
будинки посольств Угорщини і Франції, Партійний дім.
