Світле свято Великодня!

19 квітня 2020 року  православні християни святкуватимуть найбільше свято – Великдень або  Пасху. У цей день  Христова Церква прославляє найголовніший історичний факт – Вокресіння Христове, яке є фундаментом християнської віри, без якого ані християнська проповідь,  ані християнська віра  не мають жодного сенсу.

Назва «Пасха» походить від старогебрейського «песах», що означає «перескочити», «перейти». Християни надали цьому святу також подібного значення, святкуючи Визволення людства з неволі гріха, смерті й диявола.

Народні назви цього християнського свята дуже різні: українська – Великдень (великий день), Lieldienas – Найвищий день (латиська), Velykos – Великий (литовська) – тобто Великий день, Wielkanoc (пол.), Veľká noc (словацька), Velikanoč (словенська), Velikonoc (чес.) – тобто Велика ніч, Ускрс (серб.), Uskrs (хорв.) – Воскресіння, Pasqua (італ.) – тобто Паска.

Святкування Великодня з часом обросло новими звичаями та традиціями. Але це не означає, що ми забули про старі обряди.

Найпоширеніша традиція у всіх народів на Великдень -  розфарбовувати яйця, адже  вони завжди символізували нове життя. За старим українським звичаєм, коли родина збиралася на Великодній сніданок, найстарший член родини ділився з усіма присутніми свяченим яйцем – символом нового життя в Христі, бажаючи кожному  різних Божих благословень.

Існує багато легенд про появу звичаю фарбувати яйця, одна з яких:  після смерті Христа іудеї зібрались на бенкет, на якому серед інших страв була засмажена курка та зварені яйця. Один з присутніх заявив у ході розмови, що Ісус воскресне через три дні, на що господар відповів: “Якщо курка на столі оживе, а яйця почервоніють”. На його подив так і сталось.

Інші вважають, що першою фарбувала яйця Діва Марія, яка таким чином забавляла маленького Ісуса.

Однак, найбільш розповсюдженою є розповідь про те, як Марія Магдалина прийшла до Тиверія і подарувала йому за тодішнім звичаєм яйце. Коли вона розповідала йому про воскресіння Христа, той не повірив: “Як може хтось воскреснути з мертвих? Це так само неможливо, як якби це яйце раптом стало червоним”. Так і сталось, яйце почервоніло, на що здивований імператор вигукнув “Воістину воскрес!”

Не обходиться святкування і без найголовнішого атрибуту великоднього кошика – паски, яку щороку господині готують за власним рецептом.

Цікаво, що найстаріша святкова паска, котра збереглася до наших днів, була приготована ще у 1821 році Вільямом Скіннером. За стільки часу вона навіть не запліснявіла і досі пахне, як свіжа. На ній все ще видно зображення хреста.

А якщо звернутись до древніх традицій, шматком освяченої паски українці годували птахів, котрі сідали на вікно. Це був символ багатства та удачі.

А загалом святкування Великодня не має жодних стандартів, тому кожен народ має власні цікаві звичаї та обряди. Наприклад, у Болгарії люди виготовляють багато різних глиняних горщиків із хорошими побажаннями та скидають їх з верхніх поверхів будинків на знак перемоги над злом. А кожен бажаючий може взяти собі кусник цього горщика додому на щастя.

Напередодні свята фіни садять в горщики жито або траву. Коли з’являються перші пагінці, вважається, що вони приносять до домівки весняні барви та настрій.

Для шведів великоднім символом є не яйце, а саме курча. Тому тамтешні жителі прикрашають ними свої домівки. Крашанки вони роблять з картону, а всередину кладуть цукерки.

Ми щиро вітаємо усіх  з Великоднем, зичимо високості духу, мудрості та натхнення, праведних діянь, тепла сердець і взаємоповаги, щастя, здоров’я, прихистку від Бога і щедрот від долі, успіхів у праці, сімейного затишку.

Хай серце і розум, злиті воєдино, наповнені благодатною енергією пасхального свята, зорієнтують вас на служіння Україні. Миру, духовної та моральної величі, наснаги та достатку на многії і преблагії літа!

Христос Воскрес!

Воістину Воскрес!