Сьогодні багато батьків часто виступають проти того, аби їхніх дітей у навчальних закладах привчали до суспільних робіт, до благодійної діяльності і громадянської відповідальності. Проте вдячна долі, що довелося народитися ще в ті часи, коли під час навчання в школі ми пізнавали особливості кожної професії, знайомилися із виробничим процесом у різних галузях, своїми руками облагороджували газони і клумби у місті і час від часу відвідували дитячий будинок “Малятко”. Виходили ми від маленьких сиріт зі сльозами на очах, але вже наступного тижня були готові знову бавитися з малечею. Ми придмували для них цікаві ігри, приносили солодощі, а на свята готували подарунки. Сьогодні вихованці дитячих будинків забезпечені усім, та вони завжди раді спілкуванню, людській щирості і підтримці.Нещодавно студенти сорок сьомої групи зі спеціальності “Будівництво та експлуатація будівель і споруд” вищого професійно-технічного уфилища імені М.Паращука відвідали дитячий будинок “Малятко”. Спершу вони ретельно прибрали територію закладу від опалого листя, а після цього допомагали діткам одягатися після обіднього сну.
“Можливо, певним чином я їх підштовхнула до проведення такого заходу. Упродовж певного часу помітила, що на багато серйозних запитань студенти просто віджартовуються. Виникло бажання показати їм, що життя – це не суцільні жарти, що рано чи пізно за все потрібно відповідати, що є люди, які потребують нашої допомоги. Тож вирішили прийти до дитячого будинку “Малятко” і зробити щось корисне для цих діток. Як правило, на акти милосердя здебільшого здатні жінки. Оскільки в нас група майже вся хлопчача, то діти сьогодні отримали максимум чоловічого спілкування. Окрім того, студенти самі вирішили за власні кошти придбати ще й гостинці для малечі. До цієї акції долучилися і викладачі. Поки ми йшли до “Малятка”, хлопці зазначили, що вони, майбутні будівельники, можуть під час наступного візиту поремонтувати в цьому закладі меблі. Було б дуже добре, якби час від часу вони спілкувалися із вихованцями дитячого будинку. Сьогодні важко сказати, кому цей захід потрібен більше – тим дітям, що виховуються в “Малятку”, чи нашим студентам. Дуже сподіваюся, що корисним він буде для обох сторін”, – зазначила методист і куратор 47-ї групи Ольга Щелєпова.
Староста групи Віктор Чижевський додав, що ініціатива була виключно їхньою і перед зустріччю із дітьми кожен дуже хвилювався. Також хлопець наголосив на тому, що у них не зникло бажання прийти сюди ще раз.
“Приємно, що студенти виявили бажання відвідати вихованців дитячого будинку. Окрім того, вони зробили корисну справу – прибрали територію. Сподіваюся, що це стане хорошою традицією. Також нашої допомоги потребують люди, які перебувають у будинку перестарілих. Вірю у те, що таким чином вдасться виховати любов до дітей і повагу до старших”, – підсумував директор училища Павло Федик.
Оригінальна стаття на сайті Тернопіль вечірній