Паркетник

Паркетник — це не стільки механічна, а творча, високохудожня професія. Всім відомо, що ідеально рівних стін, симетричних кутів не буває. Тому майстру слід на місці зорієнтуватись і прийняти єдине правильне рішення (підрізати, десь «натягнути» чи «зіграти») і зробити це так, аби цього ніхто не помітив, — саме це є ознакою високого професіоналізму.

Історія професії
Паркетні роботи на відміну від столярних не є стародавнім винаходом їхня історія укладається всього в декілька століть. Починаючи з XVI в. у Росії з’явилися підлоги з «дубової цегли» — дубових клепок, укладених малюнком в ялиночку». Така підлога називалася тоді «косящатым». Підлоги з «дубової цегли», зрозуміло, можна було зустріти тільки в багатих будинках. З часом поступово удосконалювалася технологія виготовлення і укладання паркетної підлоги. Первинний орнамент «ялиночки» з роками збагачувався іншими декоративними елементами геометричної форми.
У другій половині XVIII в., коли в російській архітектурі був поширений стиль класицизму, досить широко розвернулося будівництво палацово-паркових комплексів. Один за іншим в Петербурзі, Москві і їх околицях виникали прекрасні палаци, створені працею і творчістю кріпосних будівельників.