ТВПУ №4 ім. М. Паращука
За даними дослідження американського Національного інституту проблем здоров’я і професійної безпеки, нині більше 35 млн. людей у всьому світі страждають клінічною формою синдрому хронічної втоми. Поняття “емоційне вигорання” ввів американський психіатр Х. Фрейденбергер в 1974 році для характеристики психічного стану здорових людей, які інтенсивно спілкуючись з іншими людьми, постійно перебувають в емоційно перевантаженій атмосфері при наданні професійної допомоги. Це люди, які працюють в системі “людина-людина”: лікарі, педагоги, психологи, соціальні працівники, юристи, психіатри та ін.
За загальним визнанням спеціалістів педагогічна діяльність – це один із видів професійної діяльності, який найбільше деформує особистість людини.
Професійна діяльність педагогів відзначається дуже високою емоційною напруженістю. Саме емоційна напруга переходить у емоційне виснаження, що є найхарактернішим показником професійного вигорання. За даними ВООЗ, СЕВ мають 60% педагогічних працівників.
Синдром вигорання – це процес поступової втрати емоційної, розумової та фізичної енергії, що проявляється у симптомах емоційної та фізичної втоми, особистісної відстороненості та зниженні задоволеності від роботи.
Синдром професійного (емоційного) вигорання – серйозна недуга, що загрожує представникам усіх професій, але найбільше від неї потерпають вчителі.
Як попередити цю недугу та як її подолати – саме такою була тема семінару-тренінгу, який був проведений 27 грудня 2017 року психологом училища Кравець Оленою Володимирівною.
Викладачі ознайомились з поняттям професійне (емоційне) вигорання, його симптомами, поділились і ознайомились з іншими методами профілактики і боротьби з синдромом, а також мали можливість визначити синдром вигорання у себе, відпочити, підняти свій настрій.
