п`ятниця , 22 листопада 2024

День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу

18 травня виповнюється 76 років з початку депортації радянським режимом кримських татар з їхньої історичної батьківщини – Криму. В цей день в Україні і світі відзначають День пам’яті жертв депортації і геноциду кримськотатарського народу.

Депортація кримських татар розпочалася 18 травня 1944 року о 3 годині ранку й тривала до початку червня. Проте, перша і найбільша хвиля завершилася 20 травня.

Офіційною підставою для депортації стала таємна постанова Державного комітету оборони № 5859 “Про кримських татар” від 11 травня 1944 року, в якій кримським татарам висувалися претензії у начебто масовій зраді та колабораціонізмі за часів окупації Криму гітлерівськими військами. Без сумніву, тоді був здійснений акт гено- і етноциду, про що свідчать звинувачення цілого народу в державній зраді та застосування принципу колективної відповідальності.

За офіційними даними з Криму було депортовано 183 144 тисячі кримських татар; за татарськими джерелами – 228 500, з яких упродовж лише першого півтора року померло близько 110 тисяч осіб. В каральній операції брали участь 32 тисячі співробітників НКВС. Людям на збори давалося від декількох хвилин до півгодини, з собою дозволялося взяти особисті речі, провізію, посуд та побутовий інвентар. Зрозуміло, що більшість майна залишилася і була конфіскована державою.

Переважна частина депортованих була направлена на спецпоселення до Узбекистану, частина – до ГУЛАГу, а ще частина – для поповнення спецконтингенту для Московського вугільного басейну.

Варто додати, що депортація була одним із засобів “детатаризації” Криму. Іншими засобами були знищення культурних та історичних пам’яток, заміна історичних назв місцевостей новими на зразок “Совєтский”, “Первомайск”, “Красногвардейск” тощо. До Криму заселялися вихідці з Росії та інших республік. За повоєнний період кількість населення у Криму збільшилося майже в 10 разів.

Після переведення Криму до складу УРСР (1954) у 1956 році було видано указ (неопублікований) про реабілітацію кримських татар, але практично без права повернення до Криму.

Масове повернення на батьківщину кримських татар почалося лише наприкінці 80-х років. Здавалося, що нарешті, попри побутові труднощі, настав мир і можна спокійно і вільно жити на рідній землі, але знову кримська земля стала об’єктом зазіхань Росії, а кримські татари піддалися (і піддаються) нечуваним з часів Сталіна репресіям.

Враховуючи, що через стільки років після депортації внаслідок дій тоталітарного режиму колишнього СРСР кримськотатарський народ знову постав перед загрозою дискримінації на рідній землі, а також з метою підтримки боротьби громадян України – кримських татар за реалізацію своїх прав як представників корінного народу Указом Президента від 16 травня 2014 року, і був встановлений День боротьби за права кримськотатарського народу.

 

68d4173a68456fc7c3080921329e0a32 001genocyd

Нагору