Український народе, страднику долі,
Ти пройшов крізь тортури і глум.
Не втрачай же своєї волі,
Устремлінь своїх світлих і дум!
Після десятиліть полеміки навколо подій 1932-33-х років їх визнали злочином проти людства та геноцидом українського народу. Незважаючи на всі ці суперечки – історичні, політичні, незважаючи на альтернативні точки зору, є суха статистика. А за кожною цифрою цієї статистики стоїть чиєсь життя…. і чиясь жахлива смерть від голоду. Тому не статистику, а людей згадували учні Тернопільського ВПУ №4 ім. М. Паращука 29 листопада на виховному заході «Трагедія незнищенної волі», присвяченому Дню пам’яті жертв голодоморів і політичних репресій в Україні.
Це не просто планова виховна година для учнівської молоді про одну із страхітливих сторінок нашої історії, це – година пам’яті ….. страшної, але необхідної…
На цей захід прийшли усі учні навчального закладу, щоб хвилиною мовчання та горінням свічок згадати закатованих голодом жертв геноциду українського народу.
В актовій залі у виконанні учнів нашого училища звучали тематичні композиції, декламувалися прозові і віршовані тексти, зачитувалися спомини очевидців, переглядалися документальні відеофільми, які нагадали присутнім про тяжкі нелюдські випробовування, які випали на долю українців. Багато глибоких і змістовних слів було сказано ведучими години пам’яті.
Також учні мали змогу переглянути тематичну книжкову виставку-роздум «Свічка плакала в скорботі…».
Наш священний обов’язок, вшановуючи пам’ять жертв цієї трагедії, донести правду про ті страшні події не лише до кожного українця, а й до усього світу.
Після цієї виховної години в душах усіх присутніх залишився маленький вогник свічечки, як спомин про тих, кого сьогодні немає серед нас, які померли страшною мученицькою смертю від голодомору, і дай Боже, щоб це ніколи не повторилося.