Дзвони Чорнобиля стукають у наші серця і нагадують сумну статистику захворювань, зумовлених радіацією, яка є нечутна, невидима, тобто неприступна для наших органів чуття, але й якби фіксувалася нами, то людина однаково беззахисна перед нею.
Епіграф «Чорнобиль? – це мука і трагедія, подвиг і безсмертя, це пам’ять, це наш нестерпний біль».
24 квітня 2014 року у ТВПУ-4 ім. М. Паращука відбувся виховний захід «Чорнобиль – скорбота пам’яті людської».
Хроніку цих подій разом з поетичним словом передали учні і викладачі фізики разом з учасницею ліквідації, членом спілки Чорнобиль, жителькою міста Прип’яті Поліщук Людмилою Василівною.
На жаль, просто перегорнути, згадати і забути не вдасться, тому, що події занадто свіжі, а наслідки аварії ще довго дивитимуться нам в обличчя заплаканими материнськими очима скалічених дітей і дихатимуть в спину летальним вироком лікарів. Тілесні і душевні рани прямих і непрямих учасників цих подій не дозволяють приспати нашу совість.
Ганна Мельник, Марія Кекиш