Пам’ятай!…Не забувай!… Не пробачай!…

Пекельні цифри та слова
У серце б’ють, неначе молот,
Немов проклятий ожива
Рік тридцять третій.
Голод…голод…

Щороку у четверту суботу листопада Україна та світ згадують мільйони жертв Голодомору-геноциду 1932-33 рр.
24 листопада Викладач Шабардіна Ірина Миколаївна разом із учнями групи № 15 провели читання – спогад до дня пам’яті жертв Голодомору 1932-33 рр. на тему «Пам’ятай!…Не забувай!… Не пробачай!…».
Захід розпочався з хвилини мовчання, якою присутні вшанували померлих під час голоду. Опісля учні пригадали у хронологічній послідовності всі страшні сторінки Голодомору 1932-33 років. Спогади влучно доповнювали поетичні композиції та демонстрація реальних фото тих страшних часів.
Для ознайомлення з науковими дослідженнями щодо реальної кількості загиблих від голоду та справжніми причинами трагедії було продемонстровано відеофільм «Вбиті Голодомором: реальна кількість жертв та докази штучності».
Час минає швидко, і все менше залишається живих свідків трагедії 1932-33рр. У ході заходу учні переглянули відеоспогади Надії Власенко, яка пережила Голодомор. Моторошні картини вимираючого українського села, про які почули присутні з перших уст – це передсторога новим поколінням: памятайте і не допустіть повторення цього жаху ніколи!
На завершення читання-спомину під звуки пісні « Голодомор» у виконанні дитячого ансамблю «Барвінкові крила» учні запалили свічки і поклали їх на підвіконня, щоб пом’янути невинні душі загиблих під час Голодомору.
Голодомор 1932-33рр. став найбільшою трагедією за всю історію українського народу. За масштабом, жорстокістю, цинізмом та організованістю з боку влади і наслідками для майбутніх поколінь він не має аналогів в історії людства. Багато держав світу на сьогоднішній день визнали Голодомором в Україні злочином проти людства. Кажуть, що історії властиво повторюватися.
Наше завдання зробити так, щоб таких трагедій більше не було ніколи.