Андрію, Андрію
Маю на тебе надію,
Дай, щоб вишня зацвіла
І мою долю на поріг привела.
Багата і щедра наша українська земля своїми народними традиціями, звичаями. А тому, коли взимку наставала пора відносного перепочинку, зібрано врожай, зроблено припаси для домашніх тварин, коли спочиває примерзла нива, можна зібратися до гурту, повеселитися, поспівати, влаштувати забави. Бо недарма кажуть: «Зима прийшла – і празники привела».
Усе починалося з вечорниць на Андрія.
Віддаючи шану минулому, беручи усе найкраще у сьогодення, вихователі та учні гуртожитку №1в світлиці на «Андріївських вечорницях» 13 грудня 2017 року намагалися відродити усе найдорожче, що є у народу: його мову, пісню, історію…
Учні групи 31-АО, 5 (І)А-СР, 18 А-СР готували вареники та пампушки, ворожили, кусали калиту, відгадували загадки, виконували українські народні пісні. На завершення свята дівчата пригостили усіх присутніх варениками і пампушками.
Обійдіть весь світ безмірний
І скажіть, в якій країні
Так зберігся скарб безцінний,
Як у нас, на Україні?
Від зірниці до зірниці
У нас були вечорниці!
Співи, танці, небилиці –
Хто сумний – розвеселився!
Гарні були вечорниці!