Пісня – душа народу!

А пісня — це душа. З усіх потреб потреба. Лиш пісня в серці ширить межі неба. На крилах сонце сяйво їй лиша. Чим глибша пісня, тим ясніш душа. Ці слова Івана Драча як найглибше розкривають тематику виховного заходу, який відбувся в актовій залі 10 лютого 2016 року. Його провели учні групи 1 (І) АО під керівництвом майстра виробничого навчання Ільби Оксани Петрівни.
Мета заходу – популяризувати прекрасний скарб, створений українським народом – пісню; збагатити знання учнів про народну пісню, навчити дітей слухати і співати українські народні пісні, відроджувати звичаї, традиції та обряди нашого народу, виховувати любов до народної творчості, гордість за український народ, який має славне героїчне минуле і багату творчу спадщину.
Мелодійне виконання пісень, які ми чули з дитинства, спонукало слухачів задуматись про матір, яка співала колискові пісні та з любов’ю сорочку вишивала. Ці емоції розкрили колискова пісня «Спи, засни, моя дитино…» та «Мамина сорочка».
Століттями складалися пісні, які звучали на весіллі як і в походах глибоко-емоційною лірикою кохання опоетизована народна пісня «Цвіте терен». У піснях ми чуємо славну історію минулого. Козацький дух – дух вічної стихії, який живе в заповідях нації і спонукає наших героїв захищати рідну Батьківщину, що розкрила пісня «Хай живе вільна Ураїна».
Любов до рідної неньки – України висловили виконавці у пісні «Лише у нас на Україні».
Заключне слово керівника спонукало задуматись над швидкоплинністю буденних речей, матеріальних цінностей, та усвідомити багатство духовних цінностей. Як сказав Ф. Боденштедт, німецький перекладач і упорядник: «Справді, народ, який міг співати такі пісні і милуватися ними, не міг стояти на низькому рівні освіти».