Зварич Юрій

Костиря Оксана Володимирівна

ШАНОВНІ КОЛЕГИ!
Тернопільське вище професійне училище №4 імені Михайла Паращука проводить дане опитування 3 метою вивчення якості професійної підготовки випускників нашого професійно-технічного навчального закладу. Опрацювання результатів анкетування сприятиме виявленню сильних та слабких сторін підготовки робітничих кадрів, що, у свою чергу, дасть можливість покращити зміст професійно-технічної освіти та підвищити якість підготовки робітничих кадрів для Вас. Анкета роботодавця тут.

Просимо Вас заповнити цю анкету та повернути її нам. Ваші відповіді будуть анонімними та конфіденційними. Якщо Ви отримали кваліфікацію з двох і більше професій, то відповідь можна надавати за однією із них. Ми будемо дуже вдячні за вашу підтримку і співпрацю.

Відповіді надсилати на на електронну пошту училища ternopil.vpu4@gmail.com

І. Історія

1. Дика Олена Юріївна, учениця групи № 33-А БХ – ІІ місце (викладач Співак Я.І.)

ІІ. Географія

1. Гева Юлія Іванівна, учениця групи № 23- БХ – ІІІ місце (викладач Грищук І.М.)

ІІІ. Інформатика

1. Патрай Юрій Володимирович, учень групи № 21-ІОП – ІІІ місце (викладач Смакула І.З.)

ІV. Українська мова та література

1. Бих Оксана Олегівна, учениця групи № 13-БХ – ІІ місце (викладач Скочинська Г.І.)

2. Дембовська Інна Русланівна, учениця групи № 21-ІОП – ІІІ місце (викладач Скочинська Г.І.)

V. Фізика

1. Федик Степан Романович, учень групи № 11-ОП – ІІІ місце (викладач Смакула І.З.)

2. Гнатюк Олександр Ярославович, учень групи № 21-ІОП – ІІ місце (викладач Мельник Г.А.)

VІ. Хімія

1. Гончар Володимир Богданович, учень групи № 18-А СР – ІІІ місце (викладач Нижник Г.П.)

VІІ. Біологія

1. Дембовська Інна Русланівна, учениця групи № 21-ІОП – І місце (викладач Нижник Г.П.)

VІІІ. Англійська мова

1. Сточанський Євген Михайлович, учень групи № 18-А СР – І місце (викладач Івасечко Н.П.)

2. Сапеляк Костянтин Андрійович, учень групи № 33-БХ – І місце (викладач Івасечко Н.П.)

ІХ. Німецька мова

1. Павлів Наталія, учениця групи № 23-БХ – ІІ місце (викладач Джуровська О.С.)

X. Економіка

1. Пиза Григорій Іванович, учень групи № 21-ІОП – ІІІ місце (викладач Шабардіна І.М.)

Щиро вітаємо учнів – переможців олімпіад і бажаємо їм нових успіхів та перемог.

Андрусишин Г.Т.

Дика Оксана

Кравець Микола, Коваль Наталія

Штукатур — це перший фахівець, від якості роботи якого залежить естетичний вигляд будинку. Свою назву професія отримала від основного матеріалу, з яким доводиться працювати.
Штукатурка — це оздоблювальний шар, що наноситься на поверхню різних конструктивних елементів будівлі для вирівнювання та покращення їх санітарних та теплотехнічних характеристик, надання їм певної форми та фактури.
Штукатур виконує такі основні функції: виготовлення розчину з сухих готових розчинних матеріалів і сумішей; накладання розчину на поверхню, що підлягає оштукатуренню; вирівнювання та загладжування поверхонь; опорядження колон, балок, фасадів тощо.

Історія професії
Професія штукатура, як майже всі будівельні професії, є досить давньою. Археологічні дослідження одного з семи чудес світу – Єгипетських пірамід – виявили, що їх внутрішні стіни та стелі були оздоблені декоративною штукатуркою і мали унікальний багатокольоровий розпис.
Саме штукатурці живопис має завдячувати мистецтвом фрески — способу малювання, коли фарби наносили на вологу штукатурку. Техніка фрески була дуже поширена в іконографії, образи Старого на Нового Заповітів, портрети видатних діячів православної церкви, виконані у техніці фрески на штукатурці, прикрашають і зараз багато церков і соборів України. Найвеличнішими з них є Софіївський собор, ансамблі Києво – Печерської лаври, Володимирський собор, Кирилівська та Андріївська церкви в Києві. Свою назву професія штукатура отримала від назви основного матеріалу, з яким доводиться мати справу будівельнику. Саме штукатури першими з опоряджувальників розпочинають оздоблювальний цикл на об’єкті будівництва. Штукатурка — це оздоблювальний шар, що наноситься на поверхню різних конструктивних елементів будівлі.
У стародавньому Вавілоні та Єгипті близько 2600 року до н. е. з’явилися справжні шедеври будівництва — Вавілонська вежа і піраміди.

Столяр (виготовлення художніх меблів) – це спеціаліст, який виготовляє м’які, корпусні та офісні меблі, бере участь в будівництві: виготовлення і монтаж дверей і вікон, меблів, що вбудовується, монтаж перегородок, урізання замків і ручок, облицювання стін дерев’яними панелями, а також виготовлення різноманітних виробів з дерева: бігових лиж, вішалок, карнизів, свічників і всіляких декоративних предметів.
Столяр працює не тільки з деревом, а і з матеріалами, які замінюють дерево, з різним способом кріплення і монтажу продукції, металевими шурупами, скобами, цвяхами, клеями, матеріалами, необхідними для облицювання, обтягування, обробки, дерев’яних виробів (плівками, лаками, фарбами, тканинами).

Історія професії
Мабуть, одним із найдавніших ремесел, котрі опанувала людина, було столярство. Адже саме перші матеріальні речі, котрі оточували людину, були з дерева. Люди, які вміли виготовляти їх були у великій пошані. Час минав, змінювались потреби людини, і відповідно до них сама професія удосконалювалась, ставала більш творчою та багатопрофільною.
Найбільш древніми є зразки меблів, що збереглися ще з часів Давнього Єгипту та Месопотамії, кілька тисяч років.
Сьогодні столяр – робітник, котрий здійснює всі види обробки деревини. Ця професія завжди є однією із актуальних на ринку праці!

Столяр будівельний — робітник, фахівець, який займається обробкою (тоншою, ніж теслярська) дерева і виготовленням виробів із нього.

Історія професії
Столярна справа споріднена з теслярською, на будівництві в колишні часи ті та інші роботи виконувалися одними і тими ж людьми. Розділення професій столяра і тесляра відбувалося поступово, у міру того як підвищувалися вимоги до якості обробки дерев’яних конструкцій, виробів з дерева. Звичайною сокирою умілі майстри Стародавньої Русі створили прекрасні дерев’яні споруди, меблі і інші предмети ужитку, що до цього дня представляють велику художню і культурну  цінність.
З часом з’являлися нові, досконаліші інструменти для обробки дерева, розширювалося застосування його в будівництві.
В нашій країні майже в усіх районах та областях розвинена широка мережа будівельних організацій, в завдання яких входить зведення будівель та споруд – промислових, сільськогосподарських, а також реконструкція діючих підприємств в зв’язку з переходом на випуск нової продукції. Для забезпечення цієї потреби необхідна підготовка висококваліфікованих кадрів. Її покликані виконувати заклади профтехосвіти. Особливо актуальна професія столяра на сьогоднішній день при поширеному будівництві дерев’яних котеджів.

Слюсар з ремонту автомобілів – це робітник, що виконує ремонт і технічне обслуговування автомобільного транспорту, а також здійснює контроль над технічним станом автомобілів з допомогою діагностичного обладнання та приладів.
Професія слюсаря з ремонту автомобілів – одна з найпопулярніших серед чоловічих професій. У наш час, коли створюють все нові і нові марки автомобілів, кількість їх невпинно зростає. Інколи виникають проблеми у механізмах. І тут на допомогу приходить слюсар з ремонту автомобілів, який здійснює ремонт вантажних, легкових автомобілів, автобусів.
Знімає, ремонтує і регулює агрегати і вузли автомобілів, автобусів. Замінює окремі деталі, елементи електропроводки. У процесі ремонту виконує різноманітні слюсарні роботи. Проводить випробування агрегатів, обкатку автомобілів.

Історія професії
За час розвитку автомобільного транспорту посилювалася потреба в людях, здатних підтримувати автомобілі в справному стані. У другій половині XX століття постійне зростання кількості автомобілів і ускладнення механізмів призвели до виникнення такої професії, як автослюсар. Це фахівець широкого профілю, який досконало повинен знатися на технічному влаштуванні будь-якого механізму автомобіля. У 50-і роки XX століття ускладнення конструкції автомобіля і поява складного діагностичного обладнання призводить до спеціалізації автослюсарів: моторист, автоелектрик, маляр, вулканізаторник і т. д.; виникає необхідність у фахівцях широкого профілю, здатних координувати роботу інших автомеханіків.
Змінювалися не тільки технічні характеристики автомобіля, але і його форма.
Поступово форма автомобіля ставала більш лаконічною і стала свого роду скульптурної. У моделях 30-х років вона була складною, але в еру обтічних форм швидко змінюється. На стику 30-40-х років форма узагальнюється і тягне за собою нові методи конструювання та критерії естетичної оцінки. На зміну форми великий вплив мають нова технологія виробництва і матеріали.
У своєму розвитку легковий автомобіль пройшов складний шлях і зараз переживає новий період. На зміну автомобілю з бензиновим двигуном в майбутньому, безсумнівно, прийде більш зручний, гігієнічний і безпечний вид індивідуального транспорту, краще пристосований до умов життя великих міст (адже вже сьогодні у великих містах автомобіль рухається з середньою швидкістю, у багато разів меншою його можливої). Одним з таких нових видів транспорту може стати електромобіль, роботи по створенню якого викликані соціальним замовленням і посилено ведуться в багатьох країнах світу.