Не я б’ю — верба б’є, за тиждень — Великдень!

Вербна неділя або Вхід Господній в Єрусалим – це перехідне свято, воно не має фіксованої дати, оскільки повністю залежить від Великодня.
Відзначається воно рівно за тиждень до святкування Воскресіння Христового.

Історія свята
Згідно з переказами, коли Ісус Христос в’їжджав у Єрусалим на віслюку, його жителі встеляли шлях Спасителя пальмовими гілками та зустрічали хвалебними вигуками “Осанна!”.
Це свято символізує визнання народом Ісуса Месією, а також вхід сина людського у рай. У деяких країнах жителі досі виходять у це свято на вулицю з пальмовими гілками. В Україні їх замінили на гілочки верби. Звідси й назва свята – Вербна неділя.

Прикмети на Вербну неділю
Якщо в цей день дме вітер – літо буде холодним.
У Вербну неділю вдарив мороз – рік принесе багато пшениці.
Якщо у Вербну неділю тепло й сухо – влітку буде великий врожай фруктів.
Наші предки вірили, що якщо вранці у Вербну неділю вбити в стіну кілок з верби, це позбавить людину усіляких страхів.
Виходячи з церкви у Вербну неділю, люди один одного легко торкалися лозою, примовляючи:
Не я б’ю — верба б’є,
За тиждень — Великдень,
Недалечко — червоне яєчко!

Крім того, щоб не чіплялися хвороби, у цей день з’їдають по 9 бруньок верби.
Цього дня в церкві під час всеношної служби святяться гілочки верби. Потім їх приносять в дім і ставлять біля ікони. За церковною традицією, вони мають простояти весь рік, охороняючи родину від нещасть.
У народі вважали, що освячена верба має чудотворну цілющу силу, здатну позбавити людей і тварин від хвороб, а оселю – від пожеж і повеней.
Ми бажаємо вам у цей день дарувати світові світло і добро, не витрачати сили на негатив, черпати натхнення в собі самому і в навколишньому, уникати злих думок та вчинків.