Україна пам’ятає

Пекельні цифри та слова
У серце б’ють неначе молот.
Немов прокляття ожива
Рік тридцять третій…
Голод! Голод!

Голодомор 1932-1933 років – страшна трагедія в історії нашої держави,
яка забрала життя мільйонів людей. Пам’ять людей про Голодомор тривалий
час каралась смертю. Важко було мовчати, але мовчали. Людську пам’ять
було взято під конвой. На роки, на десятиліття… Страшне приневолене
мовчання… Довго чекали, але дочекались, коли ожила, прокинулась людська
пам’ять, і заговорили вуста тисяч, мільйонів свідків трагедії, віддаленої від
нас десятиліттями.

З метою вшанування пам’яті жертв Голодомору 26 листопада 2019 року у
Тернопільському вищому професійному училищі №4 ім. М.Паращука у
приміщенні бібліотеки під керівництвом вихователя Ляхович Г.Т. та
працівників бібліотеки Шевчук Є.Г. та Болтян Т.М. був проведений вечір-
реквієм «Україна пам’ятає», присвячений Дню пам’яті жертв Голодомору
1932-1933 років в Україні. У виконанні учнів звучали  тематичні композиції,
декламувалися  прозові і віршовані тексти. Присутніми було переглянуто
документальні відео- та фотоматеріали, що дали змогу унаочнити жорстокі
факти із життя українського народу у 1932-1933 роках. Від озвучених та
проілюстрованих фактів у багатьох учнів на очах з’являлися сльози. В уяві
кожного постали жахливі картини знущання над українцями: опухлі і змучені
від голоду діти, зневірені та знедолені дорослі, люди похилого віку. Учні
мали змогу переглянути книжкову виставку “Допоки пам’ять в серці не
згасає”.

Пам’ять – нескінченна книга, в якій записано все: і життя людини, і життя
країни. Присутні вшанували хвилиною мовчання пам’ять тих, хто за шматок
хліба не доносив на брата, не відривав останній окраєць від голодних
дитячих ротів, не торгував святинею. Було запалено світло свічок пам’яті. І
воно стало даниною тим, хто навічно пішов від нас у 1932-1933 роках.